Пам`ятка вступнику "Як писати диктант"

Готуючись до диктанту з української мови, візьміть до уваги кілька порад.

  • Ретельно повторіть вивчені орфографічні й пунктуаційні правила та винятки з них, адже текст диктанту може містити будь-які орфограми і пунктограми, засвоєні вами в 9-му та попередніх класах.
  • Критично і вдумливо проаналізуйте орфографічні й пунктуаційні помилки, яких найчастіше припускалися у своїх письмових роботах протягом року. Поміркуйте, чим саме вони спричинені (можливо, неуважністю, а може, ви не знаєте відповідного правила чи плутаєте його з іншим тощо). Визначивши причину, легше запобігти помилці.
  • Орфограми, що пишуться за фонетичним принципом (небо, ліс, зорі, ходити, маяк, сніг), вимагають лише уважного слухання. Для написання таких орфограм тренуйте слух. Пам'ятайте, що існують такі правила орфографії, які розходяться з правилами орфоепії: чується [стобойу], а пишеться з тобою, відповідно: [мие луйеи с':а] – милуєшся, [зустр'ічайуц':а] – зустрічаються тощо. Ці орфограми пишуться за морфологічним принципом. У таких випадках треба добре знати будову слова, словотвір, частини мови, систему відмінювання й дієвідмінювання.
  • Уважно прослухайте текст диктанту. Коли викладач зачитуватиме кожне речення в цілому, слухайте його до кінця й не робіть ніяких записів. Починайте записувати речення лише тоді, коли викладач почне його читати частинами, роблячи тривалі паузи.
  • Під час записування речення більше звертайте увагу на орфографію (написання слів), але не треба забувати й про розділові знаки.
  • Під час перевірки записаного речення потрібно передусім зважати на інтонацію й особливо ретельно перевіряти поставлені розділові знаки (у цьому важливу роль відіграють паузи: ледь помітну паузу роблять у тих місцях, де треба поставити кому, а більш помітну – на місці двокрапки чи тире; явна пауза означає, що треба поставити крапку з комою).
  • Сконцентруйте свою увагу й не відволікайтесь під час написання диктанту. Перевіряючи диктант, зверніть особливу увагу на ті слова і розділові знаки, у написанні яких вагалися під час диктування. Бажано подумки озвучувати написане. Це допоможе вам вчасно помітити допущені помилки. Не «збирайте» помилки, зазираючи під час написання диктанту в роботу сусіда (як доводить практика, на це, по-перше, витрачається час, якого і так мало, а, по-друге, потім часто доводиться шкодувати через помилку, допущену внаслідок такого виправлення). Бажаємо успіхів!


Зразок диктанту


Досвід предків

Уважно спостерігаючи за природою, неважко помітити, що птах без додаткової науки в'є в певному місці гніздо, звір вимощує лігво, гусінь звиває собі личинку, а маленькі каченята, ледь вилупившись із яйця, легко пливуть по воді й поринають у неї. Пояснюється це явище генетичною спадковістю поколінь, проявленням родових особливостей, що передаються особі в мить зачаття засобом кодифікації. Але потрібною властивістю наділена не лише дика природа, а й людина, яка, крім суто родового, має ще й духовний шлях буття. Характеризується цей шлях набуттям та поглибленням певного досвіду від покоління до покоління. Причому поряд з традиційно-наочним переданням знань відбувається невидиме накопичення інформації по лінії родоводу. Тобто досвід предків стає певною мірою набутком генетичного коду нащадків, змістом умовного розгалуження дерева роду. Щоправда, цей досвід у кожної особи проявляється і розгалужується по-різному.


Та гілка дерева роду, той різновид діяльності, що отримує подвійне, генетичне й астрологічне підсилення, приносить людині насолоду від праці, дає невтомність і потяг до заняття і тим самим робить людину щасливою та радісною в житті.


Таке заняття, такий вид людської діяльності український філософ Г. Сковорода називає спорідненою працею. Вона є покликанням людини, і в ній її чекає успіх.


(За М. Ткачем 183 слова)